Географія у фракталах

   «Вивчення та спостереження природи породило науку»

Марк Тулій Цицерон

         Здається немає жодної людини, яку б не заворожували ці дивовижні, незвичайні об'єкти. Своїм самобутнім повторенням вони ніби кличуть у глибини власної сутності... Вони оточують нас скрізь, розкривають таємниці природи. Ці предмети називають фракталами. Про них знали ще древні греки, а ще раніше - єгипетська цивілізація. Одним з перших, хто описав фрактали в сучасному розумінні, був французький математик Гастон Жюліа, термін «фрактал» ввів Бенуа Мандельброт у 1975 р.

       Фрактальними властивостями володіють багато географічних об'єктів та явищ - океанські та морські узбережжя, річки і гірські хребти, кордони держав, видимі межі хмар, блискавка, гілки дерев та ін.

Чи безмежний кордон?..

        Цікаві результати отримуємо при вимірюванні кордонів між двома країнами. Метеоролог й фізик Льюіс Річардсон збирав інформацію про кордони і виявив, що різні джерела надають різні дані щодо кордону між Іспанією та Португалією. Виявилося, що довжина кордону залежить від лінійки, за допомогою якої її вімірюють. Чим більший масштаб, тим точнішим буде вимірюваня.

Фрактали в нафтогазовій геології і геофізики

        Фрактальні моделі спрощують аналіз турбулентного руху рідини чи газу, а також процесу протікання, що важливо для індустріальних технологій розробки родовищ нафти і газу.

Берегова лінія.

       На космічних знімках морського узбережжя видно півострови й затоки, з висоти пташиного польоту можна розрізнити миси й бухти, а якщо ми знаходимось на самому березі, то бачимо вже дрібні нерівності. Таким чином при збільшенні масштабу нерівності берегової лінії залишаються схожими самі на себе. За допомогою фрактальної геометрії можна створювати моделі рельєфу або поверхні водойми.